Правила утримання тварин в м. Світловодську

Правила утримання тварин в Світловодську

Міська влада запрошує  містян до обговорення погодженого на останньому засіданні виконкому регуляторного акту  шодо правил утримання тварин. Цією інформацією поділився В. Степанець на сторінках свого ресурсу. Пропонуємо нашим читачам також прийняти участь в обговоренні.

Нагадуємо також, що команда Народного контролю виклала на громадські обговорення  Програму регулювання численності безпритульних тварин

Правила утримання тварин в м. Світловодську

1. Загальні положення

1.1. Правила утримання і поводження із тваринами у м. Світловодськ (далі — Правила) розроблено відповідно до вимог Законів України “Про захист тварин від жорстокого поводження“, “Про тваринний світ“, “Про охорону навколишнього природного середовища“, “Про ветеринарну медицину“, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення“, “Про захист населення від інфекційних хвороб“, інших нормативно-правових актів України, з урахуванням міжнародного досвіду у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

1.2. Правила запроваджуються з метою забезпечення сприятливих умов безпечного спільного проживання людини і тварин, врегулювання відносин у сфері утримання тварин та поводження із ними, укріплення моральності й гуманності суспільства, захист та запобігання стражданням і загибелі тварин внаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав, забезпечення безпеки життя та здоров’я людей, інших прав та законних інтересів громадян щодо поводження із тваринами, покращення екологічного, ветеринарно-санітарного та епідеміологічного стану у м. Світловодську.

1.3. Правила встановлюють норми гуманного відношення до тварин, визначають єдиний порядок утримання та поводження із тваринами, визначають права і обов’язки у цій сфері для юридичних та фізичних осіб та основи державного і громадського контролю за дотриманням цих Правил.

1.4. Правила поширюються на усі аспекти утримання та поводження із тваринами усіх власників тварин у м. Світловодську — фізичних та юридичних осіб (громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства та організацій усіх організаційно-правових форм та форм власності і підпорядкування, а також іноземних юридичних осіб), а також осіб, що тимчасово, на правах оренди, або інших правовідносин із її власником, утримують тварин і несуть за них відповідальність.

1.5. Правила не поширюються на установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України.

2. Загальні вимоги до утримання і поводження із тваринами у м. Світловодську.

2.1. Основні принципи поводження із тваринами у м. Світловодську.
Поводження з тваринами у м. Світловодську ґрунтується на принципах: забезпечення гуманного ставлення до тварин; захисту тварин від страждань та загибелі; встановлення відповідальності за жорстоке поводження із тваринами відповідно до законодавства.

2.2. Захист тварин від жорстокого поводження у м. Світловодську.
Всі тварини на території м. Світловодськ перебувають під охороною держави згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Жорстоке поводження із тваринами на території м. Світловодськ неприпустиме як несумісне із вимогами моральності та гуманності і таке, що спричиняє моральну шкоду людині. Громадяни мають право, а уповноважені на те органи й посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування зобов’язані надати допомогу тварині, що перебуває в скрутному стані або потерпає від лиха.
Громадяни, що перешкоджають жорстокому поводженню із тваринами, виконують громадянський обов’язок і перебувають під захистом закону. В інтересах тварин громадяни мають право і зобов’язані здійснювати всі юридичні дії, у тому числі — подавати позови й скарги до судових органів.

2.3. Основні принципи утримання тварин у м.Світловодську.
Власник тварини – юридична або фізична особа (або особа, яка тимчасово утримує тварину чи доглядає за нею) зобов’язана гуманно утримувати її, а саме — забезпечити тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та при будь-яких діях, що пов’язані із утриманням тварин не допускати жорстокого поводження як зі свого боку, так і з боку інших людей.
Власники тварин – юридичні та фізичні особи, які можуть утримувати котів, собак та диких тварин, що традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цих Правил.
Залежно від розміру та стану житлової площі помешкання, відповідно до ветеринарно-зоогігієнічних вимог та норм співіснування, власник тварини має забезпечити дотримання ветеринарно — санітарної норми житлової площі на кожну тварину.
Тварин дозволяється утримувати:
— у квартирах, де мешкає декілька сімей (за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири, при цьому не дозволяється утримувати диких тварин в місцях загального користування);
— у квартирах, де мешкає одна сім’я, та в будинках, що належать громадянам на правах приватної власності;
— на території (підприємства, установи, організації), земельній ділянці (присадибній, дачній, садовій, земельній ділянці для будівництва), власником або наймачем якої є власник тварини — у спеціально обладнаних приміщеннях, у вольєрах, на прив’язі або без неї — у вільному вигулі в межах території — за умови, якщо огорожа ділянки забезпечує ізоляцію тварини на цій території, виключає можливість втечі та створення небезпеки для людини чи інших тварин. При вході на територію земельної ділянки має знаходитись доступна для огляду відповідна табличка, що застерігає про наявність на території тварини. Собаки, що використовуються для охорони території підприємства, установи чи організації, у вільному вигулі в межах території можуть утримуватися лише по закінченні робочого дня — після того, як співробітники і відвідувачі підприємства, установи чи організації полишили її територію;
— на території садових, городніх, дачних кооперативів, пансіонатів, санаторіїв, інших оздоровчих закладів, туристичних баз, спортивних таборів — у відповідності до статутів, положень або правил внутрішнього розпорядку цих організацій (у яких має зазначатись можливість та вимоги щодо утримання на території тварин), та за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і цих Правил;
— у дитячих закладах — за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і цих Правил. У випадку, якщо власником тварини є юридична особа, обов’язково має призначатись уповноважена особа, що відповідає за утримання і поводження із твариною, її благополуччя.

2.3.1. Власники тварин зобов’язані:
— гуманно поводитися із тваринами, не завдавати їм шкоди, дбати про безпеку (в тому числі – і за межами місця утримання тварини), оберігати від жорстокого ставлення до них з боку інших осіб;
— щодня перевіряти стан тварини, дбати про неї, піклуватися та приділяти увагу;
— забезпечити необхідний рівень утримання тварини на час своєї відсутності;
— своєчасно здійснювати господарські, ветеринарні та дезінфекційні заходи, що забезпечують профілактику хвороб тварин;
— дотримуватись санітарно – гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина та норми співжиття;
— щороку доставляти собак, а у випадках, коли державна, ветеринарна служба визнає за необхідне, також і котів, у ветеринарну установу для огляду, імунізації проти сказу, проведенню інших необхідних лікувально-профілактичних обробок;
— тримати сторожових собак на прив’язі і спускати їх з прив’язі лише в закритих дворах, що виключає можливість втечі, про наявність собак застерігати написом;
— не допускати, щоб собаки і коти забруднювали квартири, сходи площадки та клітини та інші місця загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати в усіх випадках екскременти тварин;
— вживати заходів щодо запобігання порушенню тваринами тиші у приміщеннях, де вони перебувають;
— попереджати гавкіт собак під час вигулу їх раніше 8.00 або пізніше 22.00 год.;
— про захворювання собаки та кота негайно повідомляти ветеринарну установу;
— у випадках падежу собак чи котів негайно повідомляти ветеринарну установу;
— негайно повідомляти заклади охорони здоров’я і ветеринарної служби про випадки укусу або травмування собакою чи котом людини, свійської чи домашньої тварини, а також доставляти у ветеринарну установу собак і котів, які покусали людей чи тварин, або заподіяли їм травми, для огляду і карантинування протягом 15–ти днів, а покусаних тварин – для огляду і лікування;
— забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини (собаки) поза місцем її постійного утримання;
— упереджувати можливість безконтрольного виходу тварин поза межі місця її утримання;
— транспортувати, брати участь у виставках, спортивних змаганнях, тощо, лише за наявності реєстраційного свідоцтва та (або) ветеринарного паспорта з відміткою про проведену вакцинацію проти зооантропонозів та інших особливо небезпечних інфекційних хвороб, здійснену не пізніше 1 року та не раніше 30 днів до транспортування тварини або участі у заході;
— попереджати (при утриманні кількох тварин) спричинення шкоди однією твариною іншій, враховуючи їх видові, індивідуальні, фізіологічні і ветеринарні потреби, сумісність та ієрархічні відносини;
— запобігати появі потомства тварин, у разі неспроможності їх утримувати. При неможливості утримання або подальшого знаходження власників для всього приплоду тварини, необхідно застосовувати заходи по недопущенню появи у тварини потомства – шляхом її тимчасової ізоляції, застосування контрацептивів або стерилізації;
— вживати всіх необхідних заходів для попередження можливої втрати або втечі тварини, забезпечити постійну наявність на ній нашийника з ідентифікуючими позначками (для котів та собак);
— при неспроможності подальшого утримання тварини передати її новому власнику. Власник тварини не має права припинити свої обов’язки по утриманню тварини до набуття прав на неї іншою особою;
— укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
— нести відповідальність, у встановленому чинним законодавством України порядку, за дії тварини у відношенні до третіх осіб, за спричинення шкоди здоров’ю або життю людини чи іншої тварини, а також майну людини – у випадку, якщо має місце причинний зв’язок між дією тварини і заподіяною нею шкодою — крім випадків, коли собака виконує охоронні функції, і шкоду було спровоковано протиправними діями третьої особи щодо власника тварини або самої тварини;
— відшкодувати матеріальні та моральні збитки, нанесені їхніми тваринами громадянам, у встановленому чинним законодавством України порядку. Власник тварини, винної у нанесенні травми, повинен повідомляти потерпілому своє ім’я, контактний телефон та адресу. Шкода, заподіяна твариною людині або майну людини чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі власником тварини або особою, яка її утримує. Розмір шкоди визначається в установленому законодавством порядку;
— надавати за вимогою уповноважених посадових осіб для огляду тварин, місця їх утримання, документи, що засвідчують право власності на тварин, а також трупи тварин, що померли (загинули);
— виконувати інші вимоги, встановлені законодавством;
— виконувати постанови, розпорядження, приписи посадових осіб державного санітарно-епідеміологічного і ветеринарного нагляду, а також державного і громадського контролю.

2.3.2. Власники тварин мають право:
— захищати свої права і права тварин при їх ущемленні, у випадку хуліганських дій, необґрунтованих нападок, а також дій, що провокують агресивні дії тварини. Власник тварини має право забезпечувати її захист від будь-яких посягань на життя з боку людини. Власник тварини має вимагати від будь-яких фізичних і юридичних осіб, а також органів державної влади й місцевого самоврядування належного поводження із твариною, що не суперечать принципам гуманності;
— навчати собак без повідків і намордників на майданчиках для дресирування;
— вигулювати собак на пустирях, у місцях та зонах для вигулу у разі їх створення;
— з метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні охорони, розведенні, дресируванні, утриманні тварин, забезпеченні гуманного ставлення до тварин організовувати громадські організації та вступати до них;
— вимагати відшкодування збитків, заподіяних тварині з боку інших фізичних і юридичних осіб;
— у встановленому порядку надавати пропозиції й брати участь у розробці рішень органів виконавчої влади з питань утримання, поводження та захисту тварин;
— отримувати необхідну для себе інформацію про утримання, виховання та розведення, профілактику хвороб, та інші аспекти поводження із тваринами у ветеринарних закладах, громадських організаціях захисту тварин, товариствах (клубах) власників тварин, тощо;
— реалізовувати інші права власників домашніх тварин, що не суперечать чинному законодавству України.

2.3.3. Власникам тварин забороняється:
— розводити їх заради отримання продукції і сировини з цих тварин та торгувати цією продукцією;
— продавати тварин у невстановлених місцях;
— утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходах, горищах, тощо);
— супроводжувати тварин у стані алкогольного сп’яніння;
— залишати тварин бездоглядними;
— вигулювати собак без повідка, а потенційно-небезпечних порід без намордника у невизначених спеціально для цього місцях;
— приводити (або приносити) тварин у приміщення закладів громадського харчування, магазинів (крім спеціалізованих магазинів для тварин), на територію дитячих і спортивних майданчиків, стадіонів, пляжів, зоопарків, на території та у приміщення установ охорони здоров’я, освітніх, культурних та спортивних закладів, продовольчих ринків, а також приміщення та прилеглі території інших громадських закладів і установ та інші громадські місця, де перебувати з твариною заборонено табличками із відповідним написом (ця вимога не поширюється на тварин супроводу — собак-поводирів і службових собак при виконанні ними службових обов’язків);
— викидати трупи тварин у контейнери для збору сміття або захоронювати їх у невстановлених місцях;
— купати та мити тварину в громадських місцях купання, пляжах, ставках, фонтанах;
— селекціонувати, навчати та використовувати тварин для боїв;
— залишати тварин без належного догляду, без їжі і води понад 8 годин;
— умисно годувати недоброякісною або непритаманною для харчування цього виду тварин, їжею, або розгодовувати до стану ожиріння, що позначається на самопочутті та здоров’ї тварини;
— спричиняти біль, фізичні і психічні травми;
— створювати такі умови утримання, або використовувати при утриманні таке обладнання, оснащення чи інвентар, що можуть травмувати тварину або завдати іншої шкоди її здоров’ю;
— здійснювати інші дії, що викликають у тварини страх, біль, інші фізичні чи моральні страждання, яких можна уникнути;
— проводити досліди на тваринах (або надавати тварину для їх проведення), розводити тварин із виявленими генетичними змінами та патологіями, які завдають їм страждань або є несумісними з природнім життям тварин цього виду, або розводити тварин зі змінами у анатомії й фізіології, або розводити тварин зі спадково закріпленою підвищеною агресивністю (що не відповідає їх видовим і породним характеристикам), або розводити генетично та фізіологічно несумісних тварин, а також розводити тварин з перевищенням прийнятного фізіологічного навантаження на тварину-виробника;
— сприяти збільшенню числа безпритульних тварин через безконтрольне розмноження тварини, яка утримується власником, та залишати без догляду приплід тварини;
— самостійно умертвляти або залишати без догляду тварин у випадку неможливості їх подальшого утримання. Умертвління тварин дозволяється виключно з підстав та за умов викладених в ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 року.

2.3.4. Права громадських організацій (об’єднань, товариств, клубів) власників тварин.
Громадські організації (об’єднання, товариства, клуби) власників тварин, зареєстровані у встановленому порядку, у статутні завдання яких входять утримання, розведення чи інші дії, пов’язані із тваринами, мають право:
— дотримуватись вимог чинного законодавства, вимог цих Правил, інших правових актів органів місцевого самоврядування м. Світловодськ;
— планувати розведення тварин, вести племінну роботу, племінні книги, підтверджувати породу й випуск приплоду домашніх тварин у реалізацію відповідно до нормативних документів і зоотехнічних норм;
— вести методичну й роз’яснювальну роботу серед членів організацій і клубів власників домашніх тварин, організацій захисту тварин і населення з питань культури утримання домашніх тварин, а також сприяти створенню інфраструктури утримання домашніх тварин;
— брати участь у розробці проектів документів, що регулюють відносини по охороні тварин, порядку їхнього змісту;
— сприяти організації та проведенню інформаційно-просвітницьких заходів, веденню методичної та просвітницької роботи серед населення з питань культури утримання тварин та гуманного ставлення до них;
— створювати притулки для безпритульних тварин та пункти тимчасової перетримки тварин (далі – ПТПТ);
— відповідно до статуту проводити реєстрацію стерилізованих тварин.

2.3.5. Громадські організації (об’єднання) власників тварин зобов’язані:
— пропагувати серед членів організацій та населення дотримання вимог цих Правил та чинного законодавства щодо гуманного поводження із тваринами;
— здійснювати контроль за виконанням встановлених санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та цих Правил членами організацій;
— сприяти організованій торгівлі-продажу тварин у м. Світловодську;
— сприяти проведенню загальноміських протиепізоотичних та протиепідемічних заходів у м. Світловодську;
— погоджувати з органами місцевого самоврядування місця, час і порядок проведення виставок тварин, змагань та інших масових заходів за участю тварин.

3. Умови утримання та поводження із тваринами у м.Світловодську

3.1. Місця та умови утримання тварин.
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог чинного законодавства.
Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Не допускається утримання тварин: у транспортних засобах (тривале або постійне); на балконах і лоджіях, у санвузлах, коридорах, під’їздах, підвалах, ліфтах, на сходах, сходових майданчиках, горищах багатоповерхових будинків, інших непристосованих приміщеннях і спорудах.
На вулиці тварина може утримуватися за умов, якщо температурний режим виключає її замерзання і загибель. Тварина повинна мати можливість сховатися від спеки, дощу, холоду, вітру, прямих сонячних променів, що забезпечується створенням накриття, настилу та укриття (або відсіку у теплому приміщенні, чи можливістю заходити до приміщення), розміри якого повинні дозволяти тварині без зусиль проникати усередину. Місце укриття має бути доступним для прибирання і дезінфекції (повне прибирання повинно проводитись не рідше, ніж 1 раз на 2 тижні, профілактична дезінфекція – 2 рази на рік, навесні та восени).
Якщо тварина утримується на прив’язі, вона повинна бути не коротшою за 3 метри. В області, де тварина може вільно пересуватися, не повинні знаходитись предмети, що могли б спричинити до обмеження руху, заплутування прив’язі чи поранення. Матеріал, із якого виготовлено прив’язь, не повинен бути затяжким або здатним спричинити тварині шкоду (без шипів, гострих країв, тощо). Товщина дроту, з якого виготовляються кільця ланцюга, не повинна перевищувати 3,5 мм.

3.2. Перебування тварин поза місцями їх постійного утримання, вигул тварин.
Випускання тварин для самостійного вигулу поза місцем їх постійного утримання категорично забороняється. Випущені для самостійного вигулу тварини можуть вважатись бездоглядними як виявлені у громадських місцях без власника і підлягати вилову, незалежно від наявності на тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
Самостійний вигул тварин дозволений лише на місцях їх постійного утримання – на огородженій (що виключає можливість втечі тварини) території користувача або власника земельної ділянки. Коти можуть перебувати (вигулюватися) поза місцями їх постійного утримання. Собаки можуть перебувати (вигулюватися) поза місцями їх постійного утримання лише за супроводу власника собаки або уповноваженої власником особи. Супроводжувати собак можуть особи, фізично і психологічно спроможні керувати собакою.
Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла
14-річного віку.
Супроводжувати собак не можуть:
— особи похилого віку, якщо існує небезпека виходу собаки з-під контролю супроводжувача;
— особи, що перебувають у стані алкогольного (наркотичного, токсикологічного) сп’яніння;
— особи психічно хворі, визнані недієздатними.
При перебуванні собаки поза місцем її постійного утримання особа, що супроводжує собаку, зобов’язана забезпечити: безпеку супроводжуваної тварини, а також оточуючих людей, тварин та майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. Забороняється проводити (вигулювати) собаку за межі місця її постійного утримання без наявності на собаці нашийника з ідентифікуючими позначками, повідка (довжина якого дозволяє особі, що супроводжує тварину, контролювати поведінку собаки, а для собак порід, що вимагають підвищеної уваги власника – повідка, не довшого за 1,2 м) і намордника (крім собак дрібних порід та цуценят до 6-ти місячного віку).
Проводити собак на прогулянку та із прогулянки через місця загального користування (ліфти, сходи та сходові майданчики, під’їзди тощо), виводити їх у громадські місця (загальний двір, вулиці) дозволяється лише на короткому повідку і у одягнутому наморднику (намордник дозволяється не одягати на собак дрібних порід та цуценят до 6-тимісячного віку). Власник або особа, що супроводжує собаку, зобов’язана взяти її на короткий поводок – до 1 метра (а собак дрібних порід або цуценят до 6-тимісячного віку — посадити до закритого контейнера або взяти на руки) у місцях масового скупчення людей, під час руху по тротуару, пішохідній доріжці, на обочині дороги чи поблизу магістралі, під час переходу через вулицю (для уникнення ризику створення аварійних ситуацій, дорожньо-транспортних пригод і загибелі собак на проїжджій частині). У місцях, де короткий поводок не забезпечує попередження контакту собаки з оточуючими, собака має бути і у наморднику. В інших випадках собака може перебувати на вільному повідку.

3.3. Місця, дозволені для перебування (вигулу) собак.
Місця вигулу собак поділяються на місця вільного вигулу та місця обмеженого вигулу.Місця вільного вигулу — спеціально огороджені майданчики для вільного вигулу із обслуговуванням (прибиранням) цієї території, а, за відсутності таких виділених майданчиків – місця, офіційно визначені як можливі для вільного вигулу собак, (розташовані не ближче за 100 м від житлових будинків — пустирі, тощо), по периметру яких встановлюються знаки про дозвіл вигулювати собак. У місцях вільного вигулу дозволяється вигул собак без повідків і намордників. Місця обмеженого вигулу — малолюдні вулиці та провулки, де дозволяється вигул собак або у наморднику без повідка, або на повідку без намордника, а вигул собак порід, що вимагають підвищеної уваги власника — обов’язково у наморднику.
При появі у місцях вільного вигулу та місцях обмеженого вигулу людей або інших тварин особа, що супроводжує собаку, повинна взяти її на поводок. У місцях вільного вигулу та місцях обмеженого вигулу собак забороняється використовувати піротехніку. Без повідків і намордників поза місцями їх постійного утримання собаки можуть знаходитись під час оперативного використання правоохоронними органами собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках, під час проведення виставок (на спеціальних рингах).
Під час вигулу собак не допускається залишати їх без нагляду, крім випадків короткочасного (не більше 30 хвилин) залишання їх на час відвідування особою, що супроводжує тварину, громадських закладів (магазинів, відділень зв’язку, тощо). У таких випадках, якщо це не загрожує громадському порядку, безпеці тварини, інших людей чи тварин, допускається залишання собак прив’язаними на короткому повідку біля входу до громадського закладу (собаку, що вимагає підвищеної уваги власника – і в наморднику).
Таблички про заборону відвідування із їх тваринами, а також місця для прив’язі громадські заклади і установи розташовують при вході.
Поява собаки із особою, що супроводжує тварину, на короткому повідку і у наморднику на території або у приміщеннях громадських закладів чи у громадських місцях, де табличок про заборону відвідування із їх тваринами немає, допускається.

3.4. Транспортування тварин.
Транспортування тварин дозволяється усіма видами міського та міжміського транспорту із дотриманням правил, що діють на цьому виді транспорту, при обов’язковому забезпеченні безпеки тварини та оточуючих, запобігання можливості виникнення збитків для інших пасажирів.
Транспортувати тварину може власник тварини або уповноважена ним особа. Транспортувати тварин можуть особи, фізично і психологічно спроможні керувати твариною.
Транспортувати тварин не можуть:
— особи похилого віку, якщо існує небезпека виходу тварини з-під її контролю;
— особи, що перебувають у стані алкогольного (наркотичного, токсикологічного) сп’яніння;
— особи психічно хворі, визнані недієздатними.
Транспортування тварин дозволяється при наявності реєстраційних документів та (або) ветеринарного паспорта, з позначкою про проведення вакцинації проти сказу (тваринам, які підлягають вакцинації проти сказу та (або) інших вакцинацій, передбачених для кожного виду тварин), проведених не пізніше 12 місяців, та не раніше 30 днів до перевезення тварини (ця вимога не поширюється на тварин віком до 3 місяців).
Тварин дозволяється транспортувати:
— собак – у намордниках і на коротких повідках;
— інших тварин, а також собак дрібних порід та цуценят до 6-тимісячного віку — у спеціальних переносних контейнерах, сумках, корзинках, клітках, які не дають тварині можливості утекти та не завдають шкоди здоров’ю тварини (забезпечують доступ повітря та уберігають її від можливих травмувань).
При необхідності транспортування тварин різних видів або агресивних тварин, їх транспортування проводиться окремо, за винятком видів, що природно контактують між собою або є нейтральними один до одного.
Відповідальність за життя і здоров’я тварини при транспортуванні несе власник або уповноважена ним особа.

3.5. Ветеринарне обслуговування тварин.
Усі власники тварин або особи, що тимчасово утримують тварин, зобов’язані попереджати можливість захворювань тварин шляхом своєчасного проведення щорічних планових профілактичних імунізацій (вакцинацій) тварин проти сказу (тваринам, які підлягають вакцинації проти сказу) та (або) вакцинації проти інших інфекційних хвороб, передбачені для кожного виду тварин.
Щорічній плановій профілактичній імунізації (вакцинації) підлягають тварини віком від 3 місяців.
Щорічна планова профілактична імунізація (вакцинація) здійснюється лише ветеринарним лікарем, який повинен зробити відповідну позначку про вакцинацію у ветеринарному паспорті тварини або видати її власнику відповідну довідку.
Усі власники тварин зобов’язані щороку (а у випадках, коли державна ветеринарна служба визнає за необхідне — і позапланово) доставляти тварин у ветеринарну установу (або надавати для ветеринарного огляду за місцем утримання тварин), для огляду і можливих діагностичних досліджень, лікувально-профілактичних обробок, проведення інших профілактичних заходів, передбачених для кожного виду тварин.
Усі власники тварин зобов’язані надавати тварин для проходження карантину у випадках визнання цього необхідним державною ветеринарною службою.
Усі власники тварин або особи, що тимчасово утримують тварин, зобов’язані, у випадку захворювання тварин або підозри на захворювання:
— забезпечити термінове надання необхідної тварині кваліфікованої ветеринарної допомоги (обстеження, лікування, обробки, тощо);
— забезпечити у повному обсязі необхідне лікування, відповідно до консультації ветеринарного лікаря.
Ветеринарні процедури щодо тварин можуть здійснювати тільки особи, які мають відповідну фахову освіту.
Ветеринарне обслуговування повинно включати послуги з евтаназії тварин або новонародженого приплоду тварин.

3.6. Смерть (загибель) тварин та поховання померлих тварин.
Поховання загиблих (померлих) тварин проводиться у спеціально відведених місцях (кладовищах тварин) з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства.
Власники тварин та особи, що тимчасово їх утримують, мають права власноруч або через інших осіб заховати трупи тварин.

3.7. Поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля.
Використання тварин під час проведення спортивних, видовищних заходів, при організації дозвілля, проведення кіно-, відео- та фотозйомок, демонстрація тварин на виставках, у зоопарках, інша діяльність, пов’язана із використанням тварин у комерційних цілях, допускається за наявності відповідного дозволу на таку діяльність та за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання цих тварин, недопущення можливості жорстокого поводження з ними та виникнення загрози для здоров`я, життя чи благополуччя цих тварин, а також інших тварин та людей.
Особи, які здійснюють професійну діяльність з використанням тварин у видовищних та спортивних заходах, при організації дозвілля, повинні пройти відповідну професійну підготовку для забезпечення необхідного рівня знань та навичок роботи з цими тваринами, та мати відповідне посвідчення.
Забороняється дресирування тварин з метою розвинення агресивних властивостей, навчання атакуванню людини в життєво важливі органи.
Забороняється дресирування тварин у місцях загального користування та громадських місцях.
Проводити дресирування тварин можуть лише фахово підготовані спеціалісти за офіційно затвердженими програмами дресирування.

4. Поводження із бездоглядними та безпритульними тваринами у м. Світловодську.
4.1. Принципи поводження із бездоглядними та безпритульними тваринами у м. Світловодську.
З метою комплексного вирішення проблеми перебування на території міста бездоглядних та безпритульних тварин гуманним шляхом, а також запобігання збільшенню їх чисельності у м. Світловодську можуть утворюватися Пункти тимчасового утримання тварин у м.Світловодську. Пункт тимчасового утримання тварин забезпечує проведення комплексу робіт з вилову, транспортування, ідентифікації та обліку виловлених бездоглядних та безпритульних тварин, ветеринарного огляду та надання необхідної ветеринарної допомоги, проведення профілактичних заходів проти зооантропонозів та інших особливо небезпечних інфекційних хвороб, передбачених для кожного виду тварини, стерилізації та реєстрації безпритульних тварин, повернення власникам (бездоглядних тварин), передачі новому власнику, до притулку, після ПТПТ а ареал перебування (безпритульних тварин).
Пункт тимчасового утримання тварин несе відповідальність за здоров’я, життя та благополуччя утримуваних бездоглядних та безпритульних тварин. Створення та функціонування Пункту тимчасового утримання тварин у м. Світловодську здійснюється з дозволу органів місцевого самоврядування та за їх контролю, за рахунок міського бюджету та благодійних внесків.
Пункт тимчасового утримання тварин передає до виконавчого комітету Світловодської міської ради інформацію про виявлених на території міста та доставлених до Пункту бездоглядних та безпритульних тварин.

4.2. Відлов бездоглядних тварин на території м.Світловодськ.
Відлов бездоглядних тварин на території м. Світловодськ здійснюється – за фактом самостійного виявлення організацією, що виконує відлов бездоглядних тварин, таких тварин на території міста – за заявами юридичних та фізичних осіб (про тварин, виявлених бездоглядними у громадських місцях; тварин, що втратили власника у результаті його смерті; тварин, що підлягають вилученню, конфіскації або в інший спосіб відчуженню у власників).
Відлов бездоглядних тварин здійснюється підрозділом з відлову бездоглядних тварин Пункту тимчасового утримання або організацією, відповідної кваліфікації, за договором з уповноваженим органом виконавчого комітету Світловодської міської ради. Відлов бездоглядних тварин окремими фізичними та юридичними особами забороняється.
Крім того, відлов бездоглядних тварин здійснюється підрозділом з відлову бездоглядних тварин Пункту тимчасового утримання або організацією, відповідної кваліфікації за кошти благодійних внесків, повідомивши про це уповноважений орган виконавчого комітету Світловодської міської ради

5. Контроль за дотриманням вимог Правил утримання і поводження із тваринами у м. Світловодську.
5.1. Контроль та нагляд за дотриманням юридичними та фізичними особами вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів у сфері тримання собак, котів та диких тварин, забезпечення реалізації державної політики щодо захисту тварин від жорсткого поводження, у межах своїх повноважень, у м. Світловодську здійснюють:
— виконавчий комітет Світловодської міської ради;
— Світловодське міське управління МВС України у Кіровоградській області;
— управління житлово-комунального господарства міськвиконкому;
— управління освіти;
— відділ охорони здоров’я;
— управління ветеринарної медицини в м. Світловодськ;
— Світловодська міська державна лікарня ветеринарної медицини;
— відділ державного санітарно-епідеміологічного нагляду у Світловодському районні;
— громадські організації (об’єднання), метою яких є захист тварин. Громадський контроль за дотриманням вимог Правил здійснюють громадські інспектори та громадські організації, метою яких є захист тварин.

6. Прикінцеві положення
6.1. Відповідальність за порушення вимог цих Правил.
За порушення вимог цих Правил власники тварин та інші винні особи несуть адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

6.2. Урегулювання інших питань, що можуть бути не врегульовані Правилами, питання, що стосується Правил утримання тварин, і не врегулювання цими Правилами, вирішується увідповідності із чинним законодавством України. Перелік посадових осіб, уповноважених здійснювати контроль за виконанням цих Правил, визначається виконавчим органом Світловодської міської ради.

6.3. Порядок внесення змін до Правил.
Внесення змін до цих Правил здійснюється згідно з рішеннями Світловодської міської ради.

One thought on “Правила утримання тварин в м. Світловодську”

  1. Уведомление: bahis siteleri

Добавить комментарий