РИБНЕ  МІСТО

1401262488_rsrryerrsrssНа теренах області Світловодськ здавна вважався містом рибним. Пам’ятаю, ще в радянські часи під час урочистих демонстрацій всі з нетерпінням чекали проходження колони місцевого рибоколгоспу, за якою на вантажівці везли здоровезний акваріум, де плавали такі ж величні  соми, коропи та лящі. Давно минули ті часи; крупний рибоколгосп розпався на декілька окремих риболовецьких господарств. Професійним рибалкам все важче стає виловити з Дніпра щось  варте поваги. То що ж відбувається з нашим Кременчуцьким водосховищем, чи як називають його місцеві жителі, морем ? Які причини впливають на зміни видового складу та кількості риби?

Основною причиною, на мій погляд, є сам факт зарегулювання течії Дніпра. Ми, люди, створили неприродну, в деякій мірі навіть потворну екологічну систему, а тепер не знаємо, що з нею робити. Видовий склад та кількість риби у водосховищах значно змінюється порівняно з річковим. Поступово зникають види, що люблять течію та чисту воду – білизна (жерех), в’язь, головень, чехоня, судак та інші. Процвітають озерні види – плітка, лящ, карась. Але процвітають до певної межі. Велика кількість органіки в воді та немінералізованих донних відкладень викликають цвітіння води, погіршення її якості, донні задухи та загибель риби (переважно у літній період). Особливо помітно це у нижній, озерній частині Кременчуцького водосховища.  Донні задухи можуть викликати масову загибель не лише риби, а й донних організмів –  молюсків, мотиля і т.д., якими харчується риба. На безкормних та малокормних ділянках риби, звісна річ, не буде. Причиною зменшення рибних запасів може бути й масовий вилов маточного поголів’я, тобто найбільш продуктивних плідників. Рибалки зі стажем можуть підтвердити, що за останні 10-15 років середній розмір риб в уловах значно зменшився – як у професійних рибалок, так і у любителів.  Як рибалка–любитель майже з 30-річним стажем можу підтвердити, що не так давно в пониззі Кременчуцького моря можна було взимку виловити з-під льоду тараней вагою 1-1,5 кг, а зараз за щастя піймати плітку під 300 грамів. Здрібніла риба.

Звісно, на водосховищі проводяться заходи з риборозведення. Всі рибодобувні підприємства здійснюють зариблення водойми 2-річками рослиноїдних риб, в основному товстолобика. Рибу беруть в спеціальних нерестово-вирощувальних господарствах та випускають у Дніпро. Штучним розведенням судака, ляща, сома та інших видів ніхто, як правило, не займається. Раніше масово створювались штучні нерестовища (гнізда з соснової хвої) для нересту судака; подекуди ведуться ці роботи і зараз. Але набагато природніше створити рибі нормальні умови для нересту та нагулу, ніж в’язати штучні гнізда. Рибам для нересту потрібен певний субстрат –  підводна рослинність, коріння дерев, тощо. На голому дні риба метати ікру не буде. Через зарегулювання Дніпра основна маса нерестовищ була втрачена через розмив берегів, замулювання, різке коливання рівня води, інші причини. На думку багатьох рибалок, потрібно було б раціонально використовувати нерестовища, які ще залишились, та посилювати їх охорону в нерестовий період. В нашому районі одне з основних місць нересту та нагулу – Цибульницька затока, в якій, до речі, „Правилами любительського і спортивного рибальства” протягом року заборонена будь-яка риболовля, навіть любительська (але браконьєрів це зовсім не зупиняє). В перспективі на затоці планується створити іхтіологічний заказник. На думку багатьох рибалок-любителів, на затоці було б доцільно дозволити обмежений любительський вилов риби, хоча б за спеціальними ліцензіями. Можливо, хоч це трішки приструнить браконьєрів, які в останні часи геть розперезались. Велика кількість риби заходить на нерест і у Дніпровські плавні між Світловодськом та Кременчуком (верхів”я Дніпродзержинського водосховища). Раніше, коли коливання рівня води у нижньому б’єфі ГЕС були значними, багато ікри гинуло від висихання. Зараз таких різких коливань води у весняний період, як правило, не буває, але ж і риба до багатьох плавневих озер майже не доходить. Незрозуміло, що гірше. А в Кременчуцькому водосховищі, думаю, було б доцільно в літньо-осінній період зменшити рівень води на пару років приблизно на 1 метр від максимального підпірного. Відкриті площі за цей період заросли б прибережною рослинністю, створились би нові нерестовища. Заодно вирішилась би проблема розмиву берегів від хвилебою. Однак вирішити це можна лише на державному рівні, провівши відповідні наукові дослідження та зробивши серйозне наукове обґрунтування.

В останні роки у місті Світловодськ та районі існує близько 10 офіційних риболовецьких господарств, якими щорічно виловлюється близько 1 тис. тон риби. Наприклад, протягом 2007 року 12 риболовецькими господарствами виловлено, за офіційними даними, 1,2 тис.т риби. По вазі в промислових уловах домінували такі види риб: лящ – 39,4% загального улову; плітка – 36,3%; товстолобик – 16,6%; судак – 1,7%; плоскирка – 3,4%. Сумарні улови інших видів незначні: карась, чехонь – близько 10т; сазан, синець, окунь – в межах 1-5т; інші види – менше 1т. Кожному господарству щорічно доводиться квота на вилов риби, дотримання якої контролюється.

Справжньою пошестю водойм в останні роки стало браконьєрство. Якщо професійні рибалки мають масу обмежень – квоту, заборону на вилов у нерестовий період, кількість знарядь лову, мінімальний розмір дозволених до вилову риб, місця лову – то браконьєр не обмежує себе ні в чому. Єдине, що його стримує – страх перед покаранням. В нерестовий період браконьєри можуть сітками перекривати підходи до нерестовищ, знищуючи найбільш цінне маточне поголів’я. Вони наживаються за рахунок грабунку рибних запасів, і майбутнє цих запасів їх ніскільки не хвилює. Як цинічно висловився один „добитчик” під час складання на нього адміністративного протоколу: „риб”ячий батько ще не здох”. Немов подуріли люди, як перед погибеллю гребуть…

Нещодавно вибирався на риболовлю на Дніпро нижче Світловодська, покидати блешню на щуку та судака. За 6 годин риболовлі з човна не спіймав нічого, але близько 30 раз (!) чіпляв браконьєрські сіті. В окремих місцях сітки стояли одна на одній, практично „навхрест”. Про яку риболовлю на спінінг в таких умовах може йти річ ?!  Зіпсований настрій, сплюндрований відпочинок… Після риболовлі зателефонував в підрозділ рибінспекції, що відповідає за цю ділянку, та попрохав керівника хоча б протралити водойму від сітей. Та толку з того… Взагалі про органи рибоохорони у цій статті казати нічого не хотів – ні хорошого, ні поганого. Але не зміг втриматись, щоб не привести кілька висловів на цю тему мешканців Світловодська. Сергій (професійний браконьєр): „Рибінспектор – це не посада. Це – бізнес!” Микола (професійний рибалка): „Рибінспекція з браконьєрами не бореться. Вона на них живе”. Олексій (пенсіонер, рибалка-любитель, в минулому співробітник міліції): „Покінчити з браконьєрством можна дуже просто. Треба запросити роту французької жандармерії або італійських карабінерів (одну – на весь Дніпровський каскад, більше не треба), дати їм транспорт, спецзасоби та повну свободу дій. І через місяць браконьєрів на воді не буде, бо тим хлопцям очі стогривенними купюрами не заліпиш і рота мішком риби не заткнеш…”. Останній сказав це спересердя, після зустрічі з рибінспектором, який мав якісь претензії до літнього чоловіка з вудками. Хоча в 200м від цього місця відкрито стояли браконьєрські сіті, яких рибінспектор чомусь „в упор не помічав”.

Взагалі, за приблизними підрахунками, тіньовий (читай „браконьєрський”) вилов риби в районі Світловодська чи не вдвічі перевищує офіційний промисловий вилов. Суб’єкти з сітками, електровудками та острогами добираються до найвіддаленіших заплавних озер, де вибивають практично все живе. Хлопчаки 13-14 років вільно купують на ринку сітки-„китайки” та „доріжки”, вартість яких окупляється за одну весняну ніч, а виручені за рибу гроші просаджують на пиво, цигарки та гральні автомати. Саме паскудне у цій ситуації те, що страждають нормальні рибалки-любителі, яких практично позбавили права на улюблений відпочинок. „Дед, ты там не лови, там наши сети стоят” – чують пенсіонери з вудками від підпилих молодиків. Про професійних браконьєрів, які живуть з води, трусять та крадуть сітки риболовних підприємств, регулярно платять кому треба за „кришу”, і речі немає. Вони, а не рибалки-любителі, зараз справжні хазяї наших рік та озер. І вони практично безкарно продовжують красти нашу рибу з наших же водойм. Хоча, щоб покінчити з масовим браконьєрством, треба дотримуватись одного-єдиного принципу – треба зробити його економічно невигідним. Для цього існує два шляхи: перший – постійно тралити водойми та витягувати з них браконьєрські сіті. Коли витрати на нові сіті перевищать доходи від продажу риби, браконьєрство зійде нанівець саме. Шлях другий – просто дотримуватись закону, щоб за грубі порушення винні несли заслужене покарання. Протоколи про грубі порушення правил рибальства розглядаються судами. Коли суддя приймає рішення: „ адміністративну справу відносно гр-на Н. закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення. Вилучені заборонені знаряддя лову (драч типу „коса”) повернути гр-ну Н. за належністю” – тут у інспектора не лише руки, а й, вибачте, вуха опустяться. До речі, копія цього судового рішення кількарічної давнини зберігається в мене; всі бажаючі можуть ознайомитись. А громадянин Н. до цього часу продовжує „промишляти” поблизу Світловодська.

Непогано було б на законодавчому рівні заборонити вільну торгівлю промисловими знаряддями лову. Було декілька спроб це зробити, але закінчувалось тим, що центральні державні органи розсилали рекомендації органам місцевого самоврядування для внесення відповідних змін у місцеві правила торгівлі на ринках. Починання благополучно заглухло в бюрократичній трясовині. А взагалі, ситуація з рибою цілком відповідає тому духу наживи, здирництва та дерибану, що затопив нашу країну. Видно, комусь вигідний саме такий стан справ. От тільки риби з кожним роком меншає. Спочатку через економічну недоцільність припинять працювати риболовецькі підприємства; потім перекваліфікуються  і браконьєри. А закінчиться все тим, що будемо ми з вами, шановні читачі, розповідати своїм онукам казочку про Дніпро, де водились такі фантастичні риби, як соми, судаки та лящі…

2 thoughts on “РИБНЕ  МІСТО”

Добавить комментарий